Впровадження кращих методик та технологій у роботі з книгою в позаурочний час

«Бібліотека повинна бути подібною до розкритих обіймів...».

Роджер Розенблат

(американський бібліотекознавець)

ВІЛЬНИЙ час - це не тільки велике багатство, але і величезна спокуса. Кожна людина замислюється над тим, як розпорядитися цими дорогоцінними хвилинами та годинами.

Ефективна організація дозвілля сприяє розвитку особистості, формуванню гуманістичних цінностей, допомагає знімати психологічне навантаження, яке несе в собі ритм сучасного життя. Шкільна бібліотека, популяризуючи читання як один із видів дозвілля, сама стає центром дозвілля, місцем спілкування, поєднує людей, захоплених якою-небудь творчістю, допомагає читачам розкрити свої здібності.

Книга - постійне джерело знань, здобутих людством протягом віків. Умінню систематично і осмислено читати дітей навчає школа. Багато залежить від того, наскільки майстерно бібліотекар разом із педагогами школи прилучає дитину до книги, володіє мистецтвом літературного читання, популяризує книжки, закріплює читацькі навички, розвиває художній смак та самостійність суджень, розрізнює діапазон читацького досвіду та знань, формує національну свідомість, характер, моральні якості.

Ось чому шкільні бібліотекарі велику увагу приділяють пошуку цілеспрямованих новітніх технологій

щодо популяризації художньої літератури.

Бібліотекарі прагнуть того, щоб школяр, по-перше, мав відомості про книгу, по-друге, зацікавився книгою настільки, щоб вільний час намагався присвятити читанню, і, по-третє, міг зрозуміти книжку, щоб вона сколихнула його розум та почуття, відкрила світ прекрасного і забезпечила як найповніше його пізнання

Шкільна бібліотека - обов'язковий структурний підрозділ школи, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час, і, перш за все, шкільна бібліотека тримає постійний зв'язок із завучем із виховної роботи.

Бібліотекар готує підбір інформації про новітні досягнення у вихованні, методичні розробки виховних технологій, сценарії виховних заходів у роботі з книгою в позаурочний час. Однією з форм цієї роботи є створення різноманітних гуртків та клубів при шкільній бібліотеці: «Юні книголюби», «Умілі руки», «Народна спадщина», «Ерудит» та інші.

Для визначення напрямів нововведень доцільно проаналізувати досвід роботи шкільної бібліотеки і виявити існуючі сьогодні можливості щодо поліпшення організації її роботи. Однієї з найпоширеніших, найпопулярніших і найдоступніших форм бібліотечного обслуговування читачів у шкільній бібліотеці є книжкова виставка. Пошук нових підходів до організації книжкових виставок проявляється в різних напрямах, зокрема в різноманітності їх видів. Це може бути: виставка- прем'єра книги, виставка-вернісаж, виставка-роз- дум (над темою, над проблемою, над книгою), виставка-вікторина, виставка-загадка, виставка- кросворд.

Суттєвою відміною їх від традиційних розгорнутих тематичних виставок є: оформлення та дизайн, невелика кількість літератури, наявність допоміжних елементів, що забезпечують діалог із читачем (звернення, запитання, анкети). Характерною особливістю сучасного дизайну книжкових виставок є використання «не бібліотечних матеріалів». Залежно від теми і мети книжкової експозиції для поглиблення змісту представленої літератури, оригінальності, побудови і викладу матеріалу в оформленні виставок використовуються діаграми, мапи, репродукції, предмети побуту і прикладного мистецтва, зразки флори і фауни, малюнки, листівки, відповідна символіка.

Виставка починається з її «візитної картки» - назви, в якій цінується гостре слово, оригінальна думка, несподіване звернення. При цьому необхідно враховувати психологічний феномен: добре запам'ятовуються заголовки з трьох - п'яти слів, наприклад: «Кинь усе і читай», «Відповідь на всі запитання» (тобто в одній книзі можливо знайти відповіді на багато питань, наприклад: енциклопедії, довідники тощо).

Пріоритетним напрямом у організації дозвіл - лівого читання є популяризація художньої літератури, формування кола читання і розвиток літературного смаку дітей шляхом залучення до кращих зразків культури. Але при цьому не повинні залишатися поза увагою кращі здобутки популярних жанрів. З успіхом може бути застосований «метод мостів». Зміст цього методу полягає у тому, щоб від книг, які цікаві читачеві (але не мають високої художньої цінності), перекинути «міст» до шедеврів світової культури або до інших галузей знань.

Книжкова виставка-міст «Пророчий дарунок письменників-фантастів», на якій представлені книги письменників-фантастів і науково - популярні книги. На цій виставці від фантастичної йде зв'язок до науково-популярної книги або до журнальної публікації, у якій розповідається про науковий винахід, появу якого пророчив письменник-фантаст. На виставці представлені списки науково-популярної літератури, які можна використовувати на уроках фізики, хімії, астрономії.

Книжкова виставка-міст «Енциклопедія вигаданих світів». Більшість здобутків жанру «fantasy» побудовано на образах англосаксонської міфології, легенд про короля Артура, ірландських сагах.

Ефективними технологіями популяризації літератури шкільної бібліотеки є книжкові виставки, огляди, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, усні журнали, літературні вечори.

Дозвіллєво - комунікативна діяльність бібліотеки, що обслуговує дітей, повинна здійснюватися у таких напрямах:

вивчення й аналіз дозвіллєвих потреб і читацьких запитів дітей і підлітків;

формування бібліотечних фондів;

організація індивідуальної роботи з популяризації читання як виду дозвілля;

розвиток і вдосконалення системи форм і методів масової роботи;

подальше сприяння діяльності клубів, гуртків, об'єднань як форм організації читачів, об'єднаних спільністю інтересів;

інформаційна і рекламна діяльність;

створення на базі бібліотек ігрових кімнат та ігротек.

Однією з характерних рис сучасного стану масової роботи шкільної бібліотеки є широке використання нетрадиційних форм. Значення їх полягає у тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню читачів, цікавому проведенню вільного часу.

Які ж нові технології роботи використовуються

для досягнення цієї мети? Шкільні бібліотеки мають чималий досвід щодо цього питання.

Для школярів молодших класів пропонуються такі масові заходи як «Літературна гра» з різними етапами: «Впізнай героя», «Ти отримав телеграму. Хто її автор?», «Чиї це речі?». Можна запропонувати «Брейн-ринг казок», казкову вікторину «Подорож до казок», літературні вікторини.

Завдяки грі школярі прилучаються до книги, вчаться співпереживати разом із літературними героями, пізнають моральні цінності, набувають певного етичного досвіду, розвивають ерудицію.

Діапазон пізнання книги учнями значно розширюється: школярів навчають систематичній праці з книгою, вмінню чітко формулювати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації, прилучають до довідкової, енциклопедичної літератури. З цією метою бібліотекарі проводять «Літературні кругозори», пізнавальні ігри: «Зоряна година», «Лото - ерудит», «Щасливий випадок», експрес-подорож «Компас у книжковому морі», олімпіади літературних ерудитів, прес-діалоги, літературний марафон «Ерудит біля книжкової полиці».

Ефективними технологіями популяризації літератури є презентації книг, мандрівки літературними стежками видатних письменників, книжкові огляди, різноманітні конкурси та турніри: конкурс «Чомучок», який проводять за формою гри-змагання двох команд, тематичні дискусії «Книга в твоїх руках», «Про книгу і бібліотеку», турніри знавців бібліографії «Нитка Аріадни», години спілкування з поезією, музикою, мистецтвом, прес-конференції за формою ділових та рольових ігор.

Бібліотекарі шкіл повинні усвідомлювати, що в роботі щодо популяризації книг, формування системи бібліотечно-бібліографічних знань школярів, виховання культури читання важливим є аналіз рівня їхньої бібліотечної освіти, вивчення її ефективності і результативності. Тому потрібно постійно вивчати читацькі запити школярів, проводити різні анкетування. Використання бібліотекарями активних форм популяризації літератури дає позитивні результати.

У школярів формується стійкий інтерес до книги, глибокі теоретичні знання і практичні навички роботи з нею, закладаються міцні основи читання; вони ширше прилучаються до популяризації української літератури, історії та культури українського народу, стають духовно багатшими.

В системі бібліотечно-бібліографічних знань, вихованні культури читання практикуються цікаві індивідуальні та масові форми роботи з читачами: захист читацького формуляра, бенефіс читача, конкурс «Кращий читач року».

В системі виховання дійсно гармонійної освіченої людини величезну роль відіграє родинне виховання. Тому батьків варто прилучати до керівництва бібліотечними гуртками, клубами, до підготовки і проведення бібліотечних заходів і родинних читань: «Батькам та учням», «Як прищепити дитині любов до книги», «Читаємо всією родиною», «Дитина і книга», «Мама, тато і я - читацька сім'я». Треба запрошувати батьків на бенефіси читачів та захист читацького формуляра.

В інформаційній частині роботи бібліотеки також використовуються нові ефективні форми. Разом з інформаційним активом школи бібліотекар готує інформаційні бюлетені: «Нові надходження», «Радимо прочитати», «Літературний календар». Традиційними, але не менш ефективними технологіями інформування є книжкові виставки та виставки-перегляди.

Новою ефективною формою інформаційної роботи є розробка бібліотечних програм: «Літо, книжки, ми друзі» (розробка планів читання на літо, рекомендаційні списки); «Навчання з зацікавленістю» - мета цієї програми: допомогти старшокласникам у самоосвіті. Розділи цієї програми: «Орієнтири в світі інформації» (бібліотечні уроки); «Працюємо разом» (підготовка до олімпіад); «Світ професій», «Ринок диктує професію», «Для вас, майбутні абітурієнти», «Сам собі репетитор» (створення інтелект-центрів для співпраці з науковими бібліотеками, бібліотеками ВНЗ).

Позитивною рисою цих інновацій у роботі шкільних бібліотек є те, що вони не тільки сприяють популяризації фондів шкільної бібліотеки, задоволенню читацьких інтересів різних вікових груп школярів, але й розкривають перед ними творчі можливості та здібності бібліотекарів як фахівців із розвитку особистості.

Шкільні бібліотеки ефективно поєднують традиційні для школи форми роботи з багатим арсеналом бібліотечних форм і методів, які дають можливість ефективно реалізувати свій педагогічний потенціал.

Прагнення бібліотечних працівників поновити методику масової роботи, співпадає з бажанням самих читачів отримувати інформацію у живій, емоційно-насиченій, незвичній для них формі.

Створення атмосфери постійного психологічного комфорту має велике значення у встановленні довірливих стосунків між читачем і бібліотекарем, що надалі сприяють бажанню дитини частіше бувати в бібліотеці, брати участь у масових

заходах, що, у свою чергу, формує стійкий інтерес до книги.

Бібліотекарі використовують традиційні форми роботи і створюють нові, запозичені з практики. Більшість нових форм базується на ігровій діяльності, тому що саме гра створює особливе емоцій

не поле, у якому дитина природно, без примусу і повчання, за власним бажанням прагне до самовираження, самопізнання, самостійності.

Театралізація більше за інші види діяльності пов'язана з грою. Театралізовані ігри, спектаклі, інсценування збагачують емоційний світ дитини. Створення театральної постановки - справа, що поєднує дітей і дорослих, дозволяє кожному виявити свою фантазію й уяву. Бібліотека плюс театр - чудова співдружність.

У бібліотеці виникли такі театри як «Театр книги», «Ляльковий театр».

Існує велика кількість форм та методів масової роботи, які використовують під час організації дозвілля дітей. Але тільки системний, комплексний підхід дозволяє зробити роботу по-справжньому ефективною. Прикладом такого підходу є комплексні літні програми бібліотеки «Читацька посмішка влітку» та «Книга на канікулах».

Інноваційним в організації дозвілля є створення ігрового куточка в бібліотеці. На «Фестиваль іграшок» були покликані діти та їхні батьки. Після свята діти подарували шкільній бібліотеці свої іграшки.

Безмежний книжковий океан. Невичерпна фантазія людського розуму. Скільки найрізноманітніших форм ми використовуємо у своїй роботі - не підрахує ніхто.

Але час іде, і з'являються нові форми і методи роботи. Можливо, для одних - це давно забуте минуле, а для інших - несподівана знахідка. Нове не виникає на голому місці і не з'являється кожного дня. Це - безперервний пошук, постійна творчість людини.