Гімназія імені Олександра Пушкіна Міської ради міста Кропивницького
 
Навчайся разом з нами!





Адаптація

Адаптація учнів перших та п’ятих класів

Перший та п’ятий роки навчання в школі — надзвичайно складні в житті дитини. Щоденні навчальні заняття першокласників потребують напруженої розумової праці, активізації уваги і зосередження. П’ятикласники переходять до кабінетної системи, у них збільшується обсяг і зміст навчальної програми. Все це впливає на емоційний стан школярів. Як допомогти їм швидко адаптуватися до умов навчання?

 

Адаптація до навчально-виховного процесу — це пристосування психіки школяра до нового режиму, перебудова його пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер. Перший «адаптаційний досвід» дитина отримує в дитячому садку, наступні — в першому та п’ятому класах школи. Супровід адаптації школярів у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюють працівники психологічної служби, зокрема практичний психолог. Окреслюємо основні причини «адаптаційних труднощів» та ділимося орієнтовним алгоритмом супроводу учнів у період адаптації до навчально-виховного процесу.

Першокласники: криза 6-7 років

Вступ до школи та адаптація в навчальному закладі спричиняють докорінну перебудову способу життя і діяльності дитини. Криза 6-7 років збігається з початком шкільного життя. У першокласника зберігається мислення дошкільника та переважає мимовільне запам’ятовування — головним чином того, що зацікавило, а не того, що необхідно.

Психологічний вік, за визначенням Льва Виготського, є новим типом будови особистості та її діяльності. Це ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на певному віковому етапі. Вони визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її зовнішнє і внутрішнє життя, весь хід її розвитку (схема 1).

Схема 1

Вікові особливості першокласників

 

 

Успішність школярів у середніх та старших класах залежить від того, як відбувалася адаптація до умов навчально-виховного процесу в початкових класах.

П’ятикласники: початок підліткового віку

Підлітковий вік називають критичним, кризовим. Криза підліткового віку полягає в переході від залежного дитинства до незалежної дорослості — «вже не дитина, але ще не дорослий».

Провідні науковці наголошують на тому, що працювати з підлітками слід з огляду на такі чинники:

  • основні новоутворення у психіці;
  • провідний вид діяльності;
  • соціальна ситуація розвитку (схема 2).

Схема 2

Вікові особливості п’ятикласників

 

 

Соціальна ситуація розвитку підлітка істотно відрізняється від ситуацій розвитку в дитинстві. Розбіжність пов’язана не стільки із зовнішніми обставинами, скільки із внутрішніми чинниками. Підліток продовжує жити в сім’ї, вчитися у школі, контактувати з однолітками, але сама соціальна ситуація трансформується в його свідомості в нові ціннісні орієнтації. Перехід від дитинства до дорослості зумовлює іншу розстановку акцентів між сім’єю, однолітками та школою. Зокрема змінюється мотивація до навчання, загальне ставлення до перебування в школі. Якщо молодші школярі психологічно захоплені навчальною діяльністю, то підлітків починають приваблювати взаємини з однолітками.

 

 

У п’ятому класі статус школяра ускладнюється:

  • зростає кількість навчальних предметів та поглиблюється їх зміст;
  • збільшується навчальне навантаження — кількість уроків та обсяг домашніх завдань;
  • збільшується чисельність вчителів;
  • вимоги до навчання стають диференційованими.

Дезадаптація: що, як і чому

Дезадаптація — нездатність або неможливість індивіда пристосуватися до умов і вимог соціального оточення; явище, протилежне процесу адаптації. За науковим визначенням, шкільна дезадаптація — це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи.

Схема 3

Ознаки адаптованості учнів

 

 

Ознаки дезадаптації:

  • підвищена стомлюваність;
  • дратівливість;
  • спалахи гніву, агресивність або надмірна сором’язливість;
  • замкнутість;
  • підвищена тривожність;
  • низька самооцінка.

За перших ознак дезадаптації необхідно провести роботу з педагогічним колективом, батьками та дітьми.

Прояви дезадаптації:

  • відставання від навчальної програми;
  • зниження працездатності наприкінці дня;
  • недисциплінованість, порушення правил поведінки;
  • невміння будувати взаємини з однолітками та дорослими;
  • підвищена тривожність;
  • неуспішність у навчанні.

Подолання шкільної дезадаптації має бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

Науковці виокремлюють такі основні причини труднощів під час адаптації:

 

  • психофізіологічні —
    • слабкий тип нервової системи;
    • підвищена сенситивність;
    • надмірна збуджуваність;
  • особливості розвитку —
    • несформованість емоційно-вольової сфери;
    • слабка саморегуляція поведінки;
  • недоліки сімейного виховання —
    • несприйняття дитини;
    • батьківська вседозволеність тощо;
  • недосконала система організації навчально-виховного процесу.

 

Адаптація учнів: алгоритм роботи психологічної служби

Скачайте Інструкцію для роботи за методикою «Мій настрій» та Опитувальник «Знання правил поведінки»

Умовою успішного психологічного супроводу адаптації є індивідуальний підхід до кожного школяра. Та, як показує досвід, практичні психологи зазвичай працюють у цьому напрямі за схожими алгоритмами. Тож ми проаналізували нормативно-правову базу, відповідну методичну літературу й розробили орієнтовний алгоритм психологічного супроводу учнів (див. Додаток 1).

Важливо розуміти вікові особливості школяра і відповідно до них будувати навчально-виховний процес, враховувати індивідуальні особливості та потреби, допомагати формувати навички і внутрішні психологічні механізми, необхідні для успішного навчання і спілкування в новому середовищі. Це допоможе школяру відчути себе в нових умовах комфортно, вивільнити наявні інтелектуальні, особистісні, фізичні ресурси для успішного навчання і розвитку.

 


 

Матеріали для скачування:


Джерело:https://ezavuch.mcfr.ua/595283


Новини


1 квіт. 2022
Інформація про гуртки та розклад їх роботи
Інформація про гуртки та розклад їх роботи для дітей переселенців

22 лют. 2022
Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь
21 лютого – Міжнародний День рідної мови! Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

17 лют. 2022
Урок медіаграмотності!!!
В закладі відбулася інформаційна кампанія щодо популяризації медіаграмотності серед здобувачів освіти. Дітям було запропоновано перегляд відеоуроків з основ медіаграмотності. Ме́діагра́мотність, медійна грамотність — рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою цих медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції — розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують. Чинниками медіаграмотності є сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив.

Всі новини